Дорогі співвітчизники!

 Ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців – рівно 70 років тому Україна прокинулась під шквал артилерійського вогню. Саме в цей літній день німецькі Військово-повітряні сили нанесли перший удар по зануреному в ранковий сон Києву.
 Так розпочалася реалізація плану «Барбаросса» з його ідеєю «блискавичної війни». У планах нацистів Україна мала стати аграрною колонією «Третього рейху». Розчистку життєвого простору для фашистської Німеччини розпочали близько 5,5 млн добре озброєних та навчених військових. І хоча кількісно сили Радянського Союзу переважали військову міць Німеччини, Україна не один рік потопала у крові мирних жителів та своїх захисників.
 40 місяців – з 22 червня 1941 по жовтень 1944 року – запеклі бої тривали на землі нашого народу. Відчайдушний опір радянської армії на території України 1941 році призвів до фактичного зриву планів Німеччини щодо «Бліц крігу».
 В Українській РСР було зосереджено понад 60% сил гітлерівської армії. Середньодобові втрати радянських військ під час звільнення України складали 68 тис. чоловік. Приблизно половина особового складу збройних сил, які билися з гітлерівцями на нашій землі, були українці.
 З винятковою хоробрістю і мужністю наші війська та цивільне населення прийняли нерівний бій і назавжди увійшли в історію як переможці, як герої.
 Тож вічна слава всім, хто поліг смертю хоробрих на фронті, у партизанських загонах та підпіллі, у фашистських катівнях і таборах смерті… Низький уклін їхньому подвигу. Вічна слава героям!